До чого призводять суїцидальні думки?
Суїцидальні думки – причини, симптоми, лікування
Суїцидальні думки – це фантазія та думка про самогубство, а також бажання та імпульси до його вчинення. Самогубство – це навмисна, небезпечна для життя дія, вжита самостійно, яка призводить до смерті.
Самовбивство – складне явище, яке описується та аналізується з багатьох точок зору. Про це свідчить, зокрема, безліч визначень самогубства. Вони вказують, що самогубство – це випадок смерті, що настав у результаті дій людини, яка усвідомлює свою поведінку і вважає таке рішення найкращим. Визначення самогубства припускають усвідомлення суїцидального акту та його наслідків. Важко говорити про повну усвідомленість такого акту у разі дітей та підлітків, які не мають сформованої структури особистості та емоційної зрілості.
Вважається, що суїцидальний процес починається із суїцидальних думок, зосереджених на темі смерті, і на цій стадії це не планування смерті. Наступна стадія – суїцидальні тенденції, які планують замах на власне життя та з’являються у складній стресовій життєвій ситуації. Ці суїцидальні тенденції призводять до акту самогубства.
Наука про самогубство – Суїцидологія та психологічна типологія самогубства розрізняють самогубства:
- внаслідок психічних розладів
- ті, які мають демонстративний характер, драматичний жест,
- як результат продуманого та усвідомленого рішення.
Суїцидальні думки у дорослої людини. Суїцидальні думки – причини у дорослих
Дослідження вказують на те, що якщо людина робить спробу самогубства або сигналізує про такий намір, він має високий рівень депресії. Депресія є найпоширенішим психічним розладом серед людей, які вчинили спробу самогубства. Виражені суїцидальні тенденції виникають у хворих на депресію, яка характеризується високим рівнем тривоги, психомоторним занепокоєнням, порушеннями сну та безсонням, почуттям безнадійності, почуттям самотності та почуттям провини. Депресія супроводжується психотичними симптомами, хронічними болями, наявністю хронічних соматичних захворювань. Високий ризик самогубства виникає як при депресії з вираженими симптомами, так і за так званого стану хронічної субдепресії.
Високий рівень самогубств зафіксовано серед пацієнтів із такими серйозними психічними розладами, як психоз, шизофренія та алкогольна залежність.
Безнадійність є предиктором суїцидальних думок. Безнадійність вважається найкращим предиктором суїцидальних думок та тенденцій, а також спроб самогубства. Двофакторна модель суїцидальної поведінки Шотте та Клума «стрес – безнадійність» пояснює феномен самогубства, привертаючи увагу до його важливого причинного чинника – безнадійності. Безнадійність дуже сильно корелює із суїцидальними думками та тенденціями. Це показник, який краще, ніж депресія, передбачає можливе самогубство.
Двофакторна модель суїцидальної поведінки вказує на те, що ризик самогубства вищий, коли у людини низький рівень навичок вирішення проблем, низький рівень адаптивних навичок і, отже, він більш схильний до більш високого ризику переживання стресу, що безпосередньо впливає на переживання почуття безнадійності.
Зазначено, що почуття безнадійності носить більш постійний характер, а не є станом, що швидко проходить. Шкала безнадійності включає почуття з приводу майбутнього, втрату мотивації та очікувань з приводу майбутнього.
Людина, яка відчуває безнадійність, гнів і дратівливість, схильна до більшого ризику спроби самогубства, ніж людина з клінічними симптомами депресії.
Негативні переконання щодо майбутнього у поєднанні з низькими соціальними навичками означають підвищений ризик самогубства.
Вищі рівні оптимізму знижують зв’язок між безнадійністю і суїцидальними думками. Оптимізм вважається важливим модератором зв’язку.
Суїцидальні думки – симптоми у дорослих
Багато людей приховують свої суїцидальні наміри і навіть про них мовчать від свого лікаря. Непрямим проявом суїцидальних думок можуть бути, здавалося б, абстрактні роздуми про безглуздість життя, способи вчинення самогубства або проблему смерті. Симптоми можуть включати пригнічений настрій, апатію, байдужість, переживання почуття безнадійності, високий рівень тривожності та схильність до ізоляції.
Важливою групою факторів, що впливають на прийняття рішення про самогубство, є взаємини з навколишнім світом, ізоляція від середовища, почуття самотності, неможливість розраховувати на розуміння та допомогу оточуючих. Сімейні, подружні та партнерські конфлікти. Втрата близької людини, чоловіка, дітей.
Загроза матеріальному існуванню, втрата економічної безпеки. Втрата професійної роботи, професійного становища.
Хронічні, резистентні до лікування соматичні захворювання, що супроводжуються скаргами на хронічний біль.
Зловживання алкоголем та седативними препаратами.
Хворі вчиняють самогубства під впливом пережитого марення, імперативних слухових галюцинацій – голосів, що наказують накласти на себе руки, а також через марення провини в ході депресії.
Емоційна лабільність та імпульсивна поведінка при розладах особистості або розладах органічного походження.
Погана соціальна адаптація. Суїцидальні думки – що робити, яке лікування?
Необхідна консультація психіатра, психолога чи психотерапевта. Може знадобитися психіатричне фармакологічне лікування, яке залежить від діагнозу.
Здійснення психотерапевтичних форм допомоги.
Зміцнення здатності справлятися зі стресом.
Зміцнення функціональних механізмів подолання травматичних ситуацій, адаптивних навичок.
Спеціалізований наркологічний центр “Позитив”
🔹 Лікування алкоголізму
🔹 Лікування наркоманії
🔹 Лікування игромании
🔹 Екстрене медичне транспортування
ncpositiv@gmail.com – для клієнтів